Закарпатский цеолит: время собирать камни

Харчові та кормові добавки, ліки, абразиви, будматеріали та багато іншого можна отримати з унікального мінералу — цеоліту.

 1995 року, досліджуючи продуктивні сили України з метою з’ясувати її конкурентоспроможність на міжнародних ринках і знайти місце в міжнародному розподілі праці, поважна комісія на чолі з академіком Юхновським визначила чотири пріоритетні галузі, які, ніби трактори, мали б витягти з кризи решту економіки. Це гірничо-добувний комплекс нерудних матеріалів, агросектор, промисловість будматеріалів і хімія.

Безпосередній стосунок до всіх цих «тракторів» має цеоліт (не плутати з целюлітом), величезні поклади якого розвідано зокрема у Хустському районі Закарпаття. Застосування цього диво-мінералу тільки у рослинництві за порівняно скромних витрат дає змогу підняти урожайність на 20—40%, вносячи при цьому добриво на основі цеоліту лише раз на 10—15 років. Поки що найкрутіший бізнес на цеоліті — продаж розфасованого мінералу для «котячих туалетів». Рентабельність тут досягає кількох сотень відсотків, а цеоліт як чудовий сорбент повністю знищує запахи.

На цеолітових грунтах розбито виноградники Угорщини, з яких виготовляють славетне токайське

Сокирницький цеолітовий завод Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС) на Закарпатті, перша черга якого запрацювала торік, відчуває дедалі пильнішу увагу приватного бізнесу. Добутий у кар’єрі цеоліт на заводі очищують від домішок і забруднень, подрібнюють, сепарують по фракціях і розфаcовують у зручні пакети, мішки та однотонні «біг-беги». Закарпатські газди з низинних районів почали масово закуповувати цеоліт для теплиць, садів, городів і виноградників.

Саме на цеолітових грунтах розбито виноградники Угорщини, з яких виготовляють славетне токайське. У теплицях, де застосовується цеоліт, рослини отримують додаткове живлення мікроелементами, у них стійкіша до гниття та міцніша коренева система. А основне — зв’язані цеолітом органічні добрива не вимиваються водою і надходять до рослин поступово, впродовж кількох років, не отруюючи плодів, як це зазвичай буває. У разі застосування на піщаних і супіщаних грунтах цеоліт підвищує їхню вологомісткість. Мінеральні добрива, внесені з цеолітом, концентруються, не вимиваються з грунтів, їх не потрібно вносити щороку, такі добрива не злежуються під час зберігання, вони збагачені мікро- і макроелементами.

Газета «Експрес» цього року відзначила, що безнітратною була полуниця на базарах Львова лише із Закарпаття. З цього огляду і «Кримтеплиця» недавно закупила на пробу чотири вагони закарпатських мінералів.

Інститут рослинництва Академії аграрних наук України разом з підприємством «Торнадо» на основі цеоліту та курячого посліду розробили органо-мінеральну добривну суміш «Цеолорг», яку достатньо вносити в грунт раз на 5—10 років. Урожайність овочів і ягід із застосуванням «Цеолоргу» зростає на 30—50%, садів — на 20—40%, вміст цукру в плодах збільшується на 25—35%.

Цеоліт з користю для себе вживають і птахи, і тварини, і люди

Оскільки в цеолітах є майже вся таблиця Менделєєва і такі необхідні живим організмам елементи, як цинк, фосфор, мідь, селен, барій, ніобій, магній тощо, цей мінерал — чудова кормова добавка. Тварини, які її отримують, гарантовані від кишково-шлункових розладів: цеоліт абсорбує токсини, діючи не згірш активованого вугілля. Працівниця заводу розповідала, що в її мікрорайоні побудували свинарник, де підлогу вкрили бетоном, в якому замість піску застосовано цеоліт. Минуло небагато часу — і свині всю ту підлогу з’їли: відчули необхідний їм мінерал.

Закуповують цеоліт і птахофабрики. Кури, скльовуючи невеликі камінці, менше хворіють, краще несуться, шкаралупа їхніх яєць міцніша завдяки кальцію, який входить до складу цеолітів. Якось технолог однієї з птахофабрик розповів на заводі майже анекдотичний випадок про те, як голова колгоспу запитав: «Ви що, зовсім вже запаніли, кондиціонери у своєму курнику поставили?» Річ у тім, що цеоліт повністю знищив запах курячого посліду.

Потяглися до Сокирниці й шиншилівники — цінним тваринкам потрібно «купатися» в сипучому середовищі. Для цього власники закуповували цеолітові суміші в Італії. До закарпатського цеоліту  спочатку ставилися недовірливо. Тепер, за словами головного спеціаліста з маркетингу і якості заводу , половина шиншиловодів України отоварюється на Закарпатському заводі. Зачастили сюди і господарі, які розводять перепілок.

Росія розробила модну нині харчову добавку для людей «Літовіт», в якій цеоліти сахалінського родовища просякнуті витяжками з лікарських трав. Кажуть, витяжки — це так, для більшого антуражу, основне — це властивості самого цеоліту, який крім того, що збагачує організм мінералами, ще й чудово очищує кишечник. Фахівці Української фармацевтичної академії (Харків) довели високу ефективність закарпатського цеоліту для лікування виразки шлунку, його активність у 1,5 разу перевищує відповідні ліки «Ціметідін».

Цеолітовий порошок чистить краще за «Галу». Навіщо платити більше?

Один з мешканців Хуста розповідає: «Хату підтопило у 1998 року. Коли я ставив нову, кидав лише одну лопату цементу на бетономішалку, решта — цеоліт. І не треба ні піску, ні вапна. Після тогорічної весняної повені побачи: цегла випадає, а розчин стоїть як каркас!» Звісно, цеолітовий бетон дорожчий за традиційний, проте є випадки, коли ціна — не головне. Багато країн роблять з цеоліту легкі пуцоланові цементи, а Росія ще й надлегку вапняково-цеолітову цеглу.

Цеоліт — вулканічний мінерал. За хімічним складом він схожий на пемзу і є добрим мийним засобом. З цією метою закарпатський цеоліт закуповує одна з невеликих приватних польських фірм. За радянських часів у наших магазинах можна було знайти грузинську пасту для чищення «Цеобен», до якої входив цеоліт як м’який абразив, що не дряпає поверхні, знищує запахи. Місцеві господині і тепер використовують цеолітову пудру, сердячись, що розрекламовану «Галу», наповнювачем якої є мармуровий порошок, годі змити з посуду і сантехніки. А водії після кожного ремонту машини обов’язково миють руки, додаючи цеоліт, — одразу зникають сліди мастила і сам запах «сталевого коня». Українські ж підприємства побутової хімії, до яких зверталося керівництво Закарпатського заводу, поки що байдужі до цеоліту. Здебільшого вони працюють з іноземними технологіями, а запровадження новинок — це чималі зусилля: потрібні фахівці, розробки, документація тощо.

Натомість в Японії, яка, сказати б, стоїть на вулканах, властивості вулканічних порід, зокрема цеолітів, добре відомі та широко застосовуються. Їх розміщують в устілках для взуття для знищення неприємного запаху, наповнюють мішечки, просякнуті вишуканими парфумами, для жіночих сумочок, роблять сорбенти для знищення запахів у холодильниках. Цеолітові добавки додають у корм для риб. І рибам добре, і ставки не загнивають — цеоліт поглинає аміак, не дає розмножуватися мікроводоростям, очищує воду. Величезну кількість мінералу використовує паперова промисловість цієї країни, з нього також роблять спеціальний картон для транспортування овочів та фруктів, який зберігає необхідний плодам мікроклімат.

Більшість покупців цеоліту воліють не розголошувати свої ноу-хау щодо його застосування

Закуповують цеоліт й інші польські фірми (у Сокирниці вважають — для подальшого перепродажу за кордон). Росія подала запит про закупівлю для кондиціювання міндобрив. Литва має намір переорієнтуватися на Закарпаття, бо купівля цеоліту в США обходиться їм майже вчетверо дорожче. Хотіла б купувати і Чехія, але тамтешні підприємці ремствують на дороге транспортування. Саме через тарифи на перевезення, які вдвічі здорожчують цеоліт, відмовляються від нього і багато замовників з інших областей України.

На одній з промислових виставок у Києві менеджер цеолітового заводу розговорилася з представниками фірми з Чернівецької області, які будують завод, де за німецькою технологією виготовлятимуться гумові покриття для стадіонів. Виявилося, наповнювач — цеоліт — вони для дослідних партій завозили з Німеччини. Для серійного виробництва братимуть його на Закарпатті.

Одна з приватних фірм закупила цеоліт для полірування металевих виробів — існують технології, за яких водними струменями з абразивом можна полірувати найнедоступніші місця. А на львівському підприємстві «Кінескоп» ще за радянських часів цеолітом полірували деякі деталі кінескопів. Осушені цеоліти, з яких видалена хімічно зв’язана вода, потрапляючи в нафту та інші органічні рідини і газ, осушують і їх. Раніше російська «Татнафта» закуповувала у закарпатців цеоліт для тампонажних сумішей. Мінерал, контактуючи з водою, набрякає і надійно закриває новопробурені свердловини.

Список закупівельників цеоліту поповнюється ледве не щодня, однак більшість з них не хочуть ділитися з пресою, для чого купують цеоліт — це, мовляв, комерційна таємниця.

Головне

Застосування цеоліту, запаси якого в Україні перевищують 4 млрд т і який видобувають всього кілька суб’єктів підприємництва (ось порожня ніша!), дає змогу:

  • Підняти урожайність овочів і ягід на 30—50%, садів — на 20—40%, вміст цукру в плодах збільшується на 25—35%
  • Вносити добрива не щороку, а раз на 3—10 років, при цьому продукція не перенасичується нітратами
  • Виготовляти легкі та міцні будівельні, конструкційні та пакувальні матеріали, харчові та кормові добавки, ліки, абразиви, тощо
Лариса ПОДОЛЯК